Я стала домогосподаркою, коли народилася моя донька. На той момент мені тільки-тільки виповнилося 27 років. Незважаючи на свій вже далеко не юний вік, з побутом я зіткнулася вперше. Коли жила з батьками, питаннями господарства займалася мама. Заміж вийшла в 23 роки, але ми з чоловіком весь час працювали і приїжджали додому тільки поспати.
Так от, побут «обрушився» на мене, як тільки я повернулася з пологового будинку. За дитиною треба було доглядати: годувати, обробляти, гуляти, купати, спати укладати. Але це було ще не найстрашніше! Донька була на грудному вигодовуванні, а це означало, що потрібно було готувати собі корисну їжу щодня. А я не вміла готувати! Адже треба було ще забиратися, прати дитячі пелюшки, мити посуд. Я
постійно нічого не встигала і сильно нервувала, виникли проблеми з чоловіком. Але це були ще квіточки! Найскладніше почалося, коли доньці виповнилося півтора року і вона почала показувати характер: часті крики з приводу і без, розкидання іграшок, биття посуду. Квартира перетворилася на поле битви: скрізь розкидані іграшки, дитячий одяг, посуд. Оскільки я готую дитині щодня, то на столі почали накопичуватися гори посуду.
Я зрозуміла, що з цим потрібно щось робити, інакше я скоро зійду з розуму. І я вирішила планувати кожен свій день. З цією метою я склала «документацію для домогосподарки»: Розпорядок дня, Розклад занять з донькою, Меню для дитини і для нас на тиждень. Щодня я з усіх сил намагалася дотримуватися розкладу. І це допомогло! Хоча чоловік скептично ставився до «моїх папірців», якими я захоплювала весь холодильник.
У Розпорядку дня я постаралася врахувати всі домашні справи: приготування їжі, зарядка та розвиваючі заняття з донькою, гуляння, купання, прибирання, прання, миття посуду. Для зручності, я рознесла заняття за пріоритетністю: в першу чергу - дитина, потім - все інше. І ще я почала працювати, правда, вдома.
Отже, встаю я о 5.00 годині ранку і до 8.00 працюю. З 8.00 годин і до 14.00 весь мій час присвячений тільки дитині: ми снідаємо, граємо, робимо зарядку/їздимо в басейн, гуляємо, обідаємо і лягаємо спати. О 14.00 я сідаю за ноутбук і працюю до 17.00, поки донька не прокинеться. Потім ми наповнюємо, вдруге гуляємо, дивимося мультики і граємо, але вже з татом. А я в цей час зі швидкістю світла переробляю всі домашні справи: готую вечерю, прибираюся, мій посуд тощо. О 20.00 ми вечеряємо, тато з донькою йдуть читати книжки перед сном, ми купаємося, і рівно о 22.00 тато з дитиною вкладаються спати. Ура! Протягом наступної години я можу займатися «приємностями»: подивитися фільм, почитати книгу, зайти на улюблені сайти, прийняти ванну. Загалом, витрачаю цю годину тільки на себе кохану. О 23.00 лягаю спати.
Що я хочу сказати? Розпорядок дня у мене, звичайно, дуже напружений. Іноді хочеться все кинути і просто виспатися або хоча б повалятися перед телевізором - як раніше! Але не можна: якщо хоч на хвилину розслаблюся, побут знову «лавиною обрушиться» на мене. А я цього жахливо не хочу!
