Зехен Білморіа пропрацював понад 20 років гірським гідом на схилах хребта Тітон, штат Вайомінг, США. За його словами, він п'ять разів був на волосину від смерті сам і бачив своїми очима, як загинули кілька його друзів.
- Що означає вижити?
Ти відпускаєш життя і приймаєш смерть, прощаєшся з близькими людьми. Це не стільки мить часу, скільки поріг, який треба переступити. Вижити - це означає погодитися з тим, що смерть можлива, а потім почати боротися. Я потрапляв у лавини, в яких доводилося погодитися з неминучістю смерті. Але саме в цей момент, коли мені було вже нічого втрачати, моє тіло і мозок здійснювали якийсь кульбіт, який спрацьовував. Щоб вижити, потрібно перемогти.
- Який урок ти виніс зі своїх рандеву зі смертю?
Вижити - значить подивитися на завісу з іншого боку, від таких вражень спочатку потрібно відійти. Потім, з часом прийнявши цей досвід, ти повертаєшся і знову встановлюєш зв'язок зі світом живих. Я більше не прагну ставити на карту все. Я приймаю рішення, враховуючи цінність свого життя і життів тих людей, яких я беру в гори. Звичайно, коли хтось із друзів затіває чергову нерозважливу пригоду, в глибині душі мені хочеться приєднатися. Чи задоволений я життям? Ще б пак. У мене двоє дітей. Сімейне життя не залишає часу для того, щоб думати про можливості згорнути шию, які ти змарнував.
- Яке визначення ти даси стійкості?
Я не використовую це слово. Всі критичні ситуації, в які я потрапляю, справа моїх рук. Тому я приймаю свої помилки як факт біографії з тим, щоб винести з них урок. Мені доводилося тримати на руках друзів, коли вони помирали. Я знаю їх вдів. Ось їм потрібна стійкість. Вони опинилися в жахливій ситуації не зі своєї вини.
- Що ти дізнався про горе?
Іноді горе викликає таке відчуття, ніби тебе ктото душить. Неможливо поставити собі, що потім життя продовжиться, що ти знову коли-небудь зможеш відчувати себе щасливим. Частина цих емоцій залишається з тобою назавжди, і це добре. Тому що саме так ти висловлюєш повагу тим, хто загинув, в той час як ти вижив.
