Так міг виглядати чилізавр (Chilesaurus diegosuarezi). Розфарбувати його можна на свій розсуд і невідомо, чи був він покритий пір'ям. Як представник тетанурів, багато сімейств яких включають оперених динозаврів, пір'я він мати міг.
Палеонтологи з Південної Америки описали нового великого динозавра пізньоюрського часу (вік скам'янілостей - 147 млн років). За комплексом морфологічних ознак вид близький до гігантських м'ясоїдних крейдяних монстрів - тетанур, до яких належать тираннозаври і велоцираптори. Але на відміну від них, новий динозавр виявився рослинноїдною і повільною твариною. Це свідчить про те, що на ранніх етапах історії цієї групи адаптації до хижацтва були лише еволюційною заготовкою, не обов'язковою для виконання. В результаті разом з першими хижаками існував і їх рослинноїдний кузен.
У 2004 році подружжя геологів Мануель Суарес і Рита де ла Круз разом із семирічним сином Дієго вирушили на розкопки в Південні Анди, в провінцію Айсен, Чилі. Пощастило хлопчиську - саме він, а не його дипломовані батьки, знайшов два фрагменти скелета динозавра: хребець і ребро. Місцезнаходження, де ці останки виявили, вже було відомо палеонтологам. Це формація Токі (Toqui Oneation), де в шарах пізньоюрського часу знаходили безліч слідів динозаврів, великих і дрібних. А тоді, більше десяти років тому, з'явилися і кісткові останки. Вони були поховані стародавніми річковими наносами, які перемежалися з вулканічними прошарками. Останні і допомогли датувати верстви - близько 147 млн років. За наступні чотири роки Суарес і ла Круз з колегами розкопали в цьому місці ще кілька скам'янілостей: і відносно повні скелети, і розрізнені фрагменти (R. de la Cruz et al., 2008. First Late Jurassic Dinosaur Bones from Chile). Серед них були дрібні і середні динозаври, включаючи диплодоків і родичів тираннозаврів, а також примітивні крокодили. Семирічний Дієго Суарес на розкопках. Саме йому пощастило знайти перші фрагменти скелета нового динозавра, якого згодом назвали його ім'ям - Chilesaurus diegosuarezi, що означає «динозавр з Чилі Дієго Суареса».
З усіх знахідок вчених найбільше зацікавили кісткові останки представників тетанурів - великих хижаків, які в першу чергу приходять на думку при згадці динозаврів. На перший погляд, це була колекція кісток кількох видів динозаврів - хижих тираннозавридів і травоїдних зауроподів або навіть птахотазових динозаврів. Дійсно, зуби, фрагменти задніх кінцівок, взаємне розташування кісток тазу були ніби від великих зауроподів. Кістки стопи, хребці, елементи тазового поясу, лопатки - від динозаврів, споріднених тираннозаврам. Знахідка майже повного скелета прояснила ситуацію - все це один вид, що поєднав в собі риси просунутих хижаків і більш примітивних травоїдних зауроподів.
Більш того, знайшлися останки молодих і дорослих динозаврів цього виду, так що можна було уявити, як виглядав цей ящір і як змінювався його вигляд у міру дорослішання. Це виняткова удача для палеонтологів. Вид назвали Chilesaurus diegosuarezi на ім'я першовідкривача, маленького Дієго Суареса, який до моменту виходу статті в Nature вже став дорослим юнаком.
Куди віднести чилізавра: до більш примітивних зауроподів - великих повільних рослинноїдних - або до тетанур - просунутих швидких хижаків? Комплекс усіх ознак зближував цих динозаврів з тетанурами. «Зауроподні» ознаки змусили вчених приписати цьому динозавру рослинний раціон. Виходило, що чилізавр, за натурою великий хижак, але, віддавши перевагу іншій дієті, став повільним важковаговиком: через це у нього змінився зубний апарат, змінилася будова стопи, таз пристосувався підтримувати велике черево. Зауроподні риси, таким чином, вчені витлумачили як пристосування до рослинноядного способу життя, подібне у далеких один від одного груп. Крім того, у цього динозавра знайшлися й інші примітивні морфологічні ознаки, що визначили його базальне положення серед тетанурів. Збережений скелет ще не дорослого чилізавра близько півтора метра завдовжки, в якому збереглися багато кісток. По цьому скелету вдалося реконструювати вигляд тварини. Фото зі статті в Nature.
Це був найперший представник тетанурів, який став рослинноїдним. Для вчених такий стан справ виявився своєрідним еволюційним кур'єзом: адже вся група тетанурів є зразком великих м'ясоїдних тварин, а перехід до рослинної їжі для них - пізня спеціалізація. Але ні, чилізавр сформувався, мабуть, відразу разом з першими м'ясоїдними тетанурами, і рослинний раціон для нього первинний.