Доктор Елісон Ван Ініннаам (Alison Van Eenennaam).
Дослідження, проведене фахівцями з Каліфорнійського університету в Девісі (UC Davis), показує, що продуктивність і здоров'я тварин, які споживають генетично модифіковані корми, не відрізняється від показників тварин, які отримують їжу без ГМО. У США генетично модифіковані рослини використовуються в тваринництві як корм протягом вісімнадцяти років.
Оглядове дослідження також показало, що м'ясо, молоко та інші харчові продукти, отриманих від тварин, які харчувалися генетично модифікованими кормами, володіють усіма необхідними якісними показниками.
Під час роботи Елісон Ван Ініннаам (Alison Van Eenennaam) використовувала дані, отримані протягом тридцяти років у різних наукових центрах США. У сукупності було вивчено вплив ГМО на сто мільярдів тварин.
Генетично модифіковані культури почали вирощувати в промислових масштабах в 1996 році. В даний час в США законно використання 19 таких рослин, у тому числі основних сільськогосподарських культур, які широко застосовуються як корм для худоби: люцерна, ріпак, кукурудза, бавовна, соя і цукровий буряк.
Дослідження показало, що сільськогосподарські тварини - корови, свині, кози, курки та інші види птахів споживають від 70 до 90% всіх вирощених генетично модифікованих рослин. У Сполучених Штатах щорічно виробляється 9 млрд м'ясних тварин, з них 95% отримували корм, який містить генетично модифіковані інгредієнти.
"Дослідження стабільно показують, що молоко, м'ясо і яйця, отримані від тварин, які споживали ГМ-корми, нічим не відрізняються від продуктів, отриманих від тварин з дієтою без ГМО, - говорить Ван Ініннаам. Таким чином, пропоноване введення маркування продуктів тваринництва, домашньої худоби і птиці, які отримують корм без ГМО, вимагатиме особливих методів контролю поставок такого роду корму, в той же час самі продукти не будуть відрізнятися нічим, що можна було б виявити відомими нам методами ".
Тепер, коли очікується поява нового покоління генетично модифікованих культур, які були оптимізовані як корм для худоби, існує нагальна необхідність узгодження на міжнародному рівні нормативно-правової бази для використання цих продуктів, зазначає дослідник.